 |
|
|
|
|
| Вітаю Вас, юристи. Звертаюся по допомогу. Як узаконити будинок? До мене подав позов виконавчий комітет,... |
|
| Подскажите пожалуйста,если ответчик(представитель органа Социального обеспечения) был должным образом ... |
|
| Добрый день. не могли бы в подсказать какие документы необходимы чтобы продать 1\2 дома и 3 сот. земли ... |
|
| очень благодарна за быстрый ответ, но есть еще один:
в форме 4-ОПП указан юр.адрес ООО, ФАКТИЧЕСКИЙ ... |
|
| Здравствуйте! Я бывший военнослужащий, получил квартиру в 2006 году, приватизировал. Вчера узнаю что ... |
|
| Шановні адвокати!!! Дуже вас прошу!!!По моїх попередніх питаннях ПОРАДЬТЕ!!! З законом я зрозумів,але ... |
|
| Супруга решила поменять украинское гражданство на российское. Необходимо ли оформить развод до получения ... |
|
| Дуже дякую шановний Ігор Орестович за допомогу! З законом зрозуміло,але що мені робити до 9 числа? Подавати ... |
|
| Доброго дня. Начальник імміграційної служби забрав в мене, громадянина США, паспорт.
Я сплатив штраф ... |
|
| Я про те і кажу,що це не серйозно. То хтось допоможе? 2 питання назад.... |
|
|
|
|
|
|
|
|
| Автор питання: Міщенко Андрій Вячеславович |
 |
12.10.2008 17:05
|
Шановний Андрій В'ячеславович !
Ситуація, що у Вас склалась регулюється ст.625 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Не думаю, що на Вашу користь в такій ситуації можуть бути використані якісь норми законів, оскільки вимога кредитора перш за все грунтується на ст.ст.526 та 611 ЦКУ, згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
З повагою,
Олег Кишлян, юрист.
|
| Автор відповіді: Кишлян Олег Володимирович |
|
23.09.2008 00:12
|
27.12.2005р. під час ДТП був значчно пошкоджений мій автомобіль. 03.05.2007р. рішенням районного суду було задоволено наш позов до відповідачів про відшкодування шкоди спричиненої в результаті ДТП, яке сталося 27 грудня 2005 р. З моменту ДТП по цей час боржники не виконують рішення суду и не з`являються до виконавчої служби.
Чи мали ми право подати до суду позов про стягнення доплати до суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3% річних (ст.625 ЦПК), стягнення моральної шкоди (в позові відмовили в повному обсязі) з наступним обгрунтуванням:
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженнями речей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Згідно п.2 пп.3 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав обов’язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди інший особи.
Згідно п.6 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.
Таким чином, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є протиправною дією. Такі дії тягнуть за собою виникнення зобов’язань у наслідок заподіяння шкоди, змістом яких є право потерпілого (кредитора) на відшкодування завданої йому шкоди і обов’язок особи, яка завдала шкоду, відшкодувати її.
Підставою виникнення нашого права та обов’язку відповідачів по відшкодуванню шкоди є настання певної події, а саме дорожньо-транспортної пригоди і понесення витрат на ремонт автомобіля БМВ (ст.621 ЦК України Виконання зобов'язання за рахунок боржника. « У разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання». )
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, крім сплати основної суми боргу, відповідачі повинні сплатити додаткову суму (розрахунок доплатити до суми основного грошового зобов’язання з урахуванням індексу інфляції і 3% річних додається).
|
|
| Автор питання: Ігор Станіславович |
|
24.09.2008 23:11
|
Шановний Ігор Станіславович !
З Вами не можна не погодитись. Ситуація у Вашому питанні описана детально і Ваші вимоги є достатньо обгрунтовані з посиланням на відповідні статті Цивільного кодексу.
Щоправда, з моменту сплати Вами суми за відновлення авто, я так зрозумів, Ви пропустили строк позовної давності для стягнення неустойки, встановлений ч.1 п.2 ст.258 ЦКУ. Але якщо зобов'язання залишається невиконаним у Вас залишається право на стягнення цих 3-х відсотків за останній рік.
Щодо відшкодування моральної шкоди – чіткої консультації надати не можу, оскільки в кожній такій ситуації є індивідуальні особливості. На мій погляд сам факт дорожньо-транспортної пригоди є доказом завдання моральної шкоди. Спірним в цьому випадку я вважаю може бути тільки розмір відшкодування.
|
| Автор відповіді: Кишлян Олег Володимирович |
|
|
|
| Автор питання: матусяк олена анатоіївна |
|
13.09.2008 20:08
|
Добрий день.
Я так зрозумів, що Ваш чоловік є громадянином України, але легально постійно проживає на території Чехії, тобто є нерезидентом (згідно п.20 ст.1 Митного кодексу України).
Згідно ст.11 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (№2681 від 13.09.2001 року) тимчасове ввезення транспортних засобів дозволяється громадянам-нерезидентам для власних потреб строком до одного року і цей строк може бути подовжено. Якщо Ваш чоловік має намір використовувати авто на території України більше як два місяці, то авто необхідно зареєструвати в ДАЇ (ст.11 ЗУ №2681).
Для такого тимчасового ввезення авто має бути зареєстроване в Чехії і Ваш чоловк не матиме права передавати це авто в користування третім особам на території України.
Це ж правило (щодо одного року) передбачено ст.ст.208, 206 Митного кодексу України.
|
| Автор відповіді: Кишлян Олег Володимирович |
|
|
|
| Автор питання: Маша |
|
02.09.2008 18:06
|
Добрий день.
Наскільки я зрозумів з Вашого питання:
1.) спадкодавець помер у 2000 році;
2.) Ви постійно проживали в квартирі, що належала спадкодавцю, до моменту його смерті та після протягом всіх цих років;
3.) Ви є спадкоємцем за законом.
Грунтувати свою відповідь буду на підставі такої інформації, оскільки іншої у Вашому питанні немає.
По-перше Вам необхідно з'ясувати:
1.) чи відсутній заповіт на вказану квартиру (у державного нотаріуса за місцем останньої реєстрації спадкодавця або, якщо таке місце реєстрації невідоме, - за місцем знаходження квартири);
2.) чи не оформлено право власності на вказану квартиру іншим спадкоємцем (така ситуація у житті теж зустрічається) або чи не визнана спадщина відумерлою (тобто чи не перейшла вона у комунальну власність внаслідок відсутності заяв спадкоємців про прийняття спадщини) – також у вказаного нотаріуса.
Якщо вказаних подій не було, то відповідь наступна.
За умови, що Ви документально зможете довести Вашу реєстрацію (прописку) у квартирі, яка належала спадкодавцеві, за період до моменту його смерті та після, то ситуація, що у Вас склалась, регулюватиметься Цивільним кодексом Української РСР (від 18.07.1963р., який був чинним до 01 січня 2004 року), зокрема, ст.549, яка визначає, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо:
1.) він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або;
2.) якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
При цьому зазначені дії, згідно вказаної ст.549 ЦК, мали бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Заяву про прийняття спадщини Ви не подавали до держнотконтори, але фактично проживали в квартирі, що свідчитить про Ваш вступ у володіння спадковим майном та, відповідно, про прийняття спадщини. Проблема полягає в тому, що таке прийняття спадщини документально не зафіксоване, а Вашу заяву "про прийняття спадщини" державний нотаріус не має права приймати, оскільки вийшли строки подачі такої заяви, передбачені ст.1270 діючого на даний час Цивільного кодексу України (6 місяців з часу відкриття спадщини).
Виходом з цієї ситуації на мою думку є подача Вами заяви до місцевого суду за місцем розташування квартири заяви про встановлення факту, що має юридичне значення (тобто про встановлення факту прийняття Вами спадкового майна (квартири) шляхом фактичного вступу у володіння нею після смерті спадкодавця). Така заява не є "позовною заявою", а подається в порядку окремого провадження згідно розділу IV Цивільного процесуального кодексу України (п.5 ч.2 ст.234, ст.ст.256-259).
На підставі вказаної заяви буде встановлено факт прийняття Вами спадщини та зобовязано державну нотаріальну контору видати Вам свідоцтво про право на спадщину за законом (таку вимогу також необхідо буде вказати у заяві та заявити про залучення держнотконтори як третьої особи). До заяви Вам також буде необхідно надати документи, що підтверджують Вашу реєстрацію (прописку) в квартирі (копія паспорта з відповідною відміткою, довідка з ЖЕК про перелік осіб, що були зареєстровані в квартирі на момент смерті спадкодавця та після). У разі, якщо у квартирі були зареєстровані інші особи, які не є спадкоємцями, то необхідно буде в судовому засіданні встановити ці факти (відсутності родинних зв'язків з спадкодавцем) шляхом подання, наприклад, свідоцтв про народження таких осіб.
Якщо інші спадкоємці не були зареєстровані в цій квартирі на момент смерті спадкоємця і після, то власником квартири будете Ви самостійно.
З повагою,
Кишлян Олег, юрист,
e-mail: oleh.kyshlyan@meta.ua
|
| Автор відповіді: Кишлян Олег Володимирович |
|
31.08.2008 16:04
|
Добрый день. Очень нужна Ваша помощь. Такая ситуация. В мае 2005 года умерла моя бабушка. У неё было пятеро детей: четверо сыновей и дочь При жизни бабушки было составлено завещание на дочь. Через полгода она вступает в наследство. При оформлении наследства два брата, которые достигли пенсионного возраста, дали отказную на наследство. Третий отказную не дал, но и заявление на вступление в наследство не предоставил (точно не помню, кажется в 2006 году он умер). А четвертый на тот момент не достиг пенсионного возраста, поэтому не мог вступить в наследство. Теперь четвертый брат, который не имел права на наследство, чтобы тоже что-то получить, предлагает оформить дарственную на дочь умершего брата на ту часть земли, которая была положена ему, чтобы потом дочь умершего брата в свою очередь подарила ему эту землю. Мама не согласилась оформлять дарственную, к тому же нотариус сказал, что землю дарить нельзя. Теперь дядя говорит, что он подаст в суд, а в суде это очень просто отсудить. И еще он сказал, что сможет отсудить не только эту землю. Правда, не уточнил что ещё. Но мы думаем, что он хочет претендовать на часть или квартиры, или дома, или и того и другого, где вместе с нами жила бабушка. Подскажите, пожалуйста, может ли он отсудить у нас часть квартиры или дома? Может ли он отсудить часть земли? И что из законодательства можно почитать по этим вопросам? Заранее спасибо за ответ!
----------------------------------------------------
|
|
| Автор питання: Татьяна |
|
07.09.2008 22:10
|
Добрий день.
Ваша ситуація більш-менш мені зрозуміла, хоч інформації в питанні все-одно замало.
Справа полягає в тому, що три з чотирьох братів Вашої матері мали право на обовязкову частку у спадковому майні незалежно від змісту заповіту (складеного на користь Вашої матері), оскільки на момент відкриття спадщини (момент смерті Вашої бабусі) досягли пенсійного віку, що відповідно до ст.1 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надає їм статус "непрацездатного громадянина", а ч.1 ст.1241 Цивільного кодексу України надає особам із таким статусом вказане право на обовязкову частку у спадщині.
Розмір такої обовязкової частки для кожного з трьох братів Вашої матері становить 50 % від частки, на яку кожен з них міг би претендувати у разі відсутності заповіту та спадкування майна Вашої бабусі згідно із законом (ч.1 ст.1241 ЦКУ).
Оскільки двоє з трьох братів за Вашими словами написали заяву про відмову від прийняття спадщини згідно ч.1 ст.1273 ЦКУ, вони відповідно не матимуть права на прийняття спадщини, якщо протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини не відізвали такі завяви. Так само не матиме права на прийняття спадщини четвертий брат, який, за Вашими словами, не досяг пенсійного віку на час відкриття спадщини, оскільки був оформлений заповіт.
Згідно з ч.1 ст.1273 ЦКУ спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини, а ч.2 ст.1274 ЦКУ передбачає, що спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Ви в своєму питанні не вказали чи двоє з братів відмовились від прийняття спадщини на користь певного спадкоємця чи просто написали відмову від прийняття спадщини.
Якщо ці два брати просто відмовились від прийняття спадщини, то єдиним спадкоємцем до якого б перейшли обов'язкові частки двох братів у спадщині міг би бути третій брат (який у 2006 році помер). Це правило передбачено ч.2 ст.1275 ЦКУ. Оскільки (за Вашими словами) третій брат не подавав до держнотконтори заяв про прийняття спадщини, то виключається один з можливих шляхів одержання третім братом спадкового майна, який полягає у поданні ним відповідної заяви до держнотконтори "про прийняття спадщини", передбачений ст.1269 ЦКУ.
Є ще один можливий шлях прийняття спадщини третім братом, який полягає у "постійному проживанні із спадкодавцем на час відкриття спадщини" (тобто на час смерті Вашої бабусі). Зігдно з ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України "спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців), він не заявив про відмову від неї.". Іншими словами, якщо третій брат та його матір (Ваша бабуся) були б, наприклад, зареєстровані за однією адресою, то вказаний брат фактично прийняв би свою обовязкову частку у спадщині – частину майна, що належало Вашій бабусі і яке (майно) можливо складалось не тільки з квартири, але й з будинків, земельних ділянок і т.д. Для такого прийняття спадщини третьому братові не довелось б писати заяву до держнотконтори "про прийняття спадщини". Достатньо було б бути зареєстрованим зі своєю матір'ю за однією адресою та надати державному нотаріусу документи, що підтверджують цей факт (п.211 Інструкціїї "про порядок вчинення нотаріальний дій", наказ Мінюста №20/5 від 03.03.2004р.). Тобто третій брат протягом другого півріччя 2005 року таким чином міг би прийняти належну йому обов'язкову частку у спадковому майні та обов'язкові частки двох братів, які (частки) перейшли до нього внаслідок відмови останніх від прийняття спадщини.
Наскільки я зрозумів з Вашого питання Ваша матір оформила свідоцтво на все майно, що було зазначено в заповіті, в тому числі й на ті обов'язкові частки, які міг успадкувати третій брат. Очевидно, що третій брат не оформляв свідоцтво про право на спадщину, якщо взагалі її прийняв.
Теоретично позов до суду з метою відсудити частину спадкового майна у Вашої матері може подати дочка третього брата. Свої вимоги вона може якось-ще обгрунтовувати тільки у випадку, якщо її батько (третій брат) прийняв належну йому спадщину (наприклад, шляхом проживання за однією адресою зі своєю матір'ю). Якщо третій брат спадщину не прийняв у способи, що передбачені чинним законодавством, то думаю, що хвилюватись Вам не потрібно. Відсудити частину спадкового майна донька третього брата у Вашої матері не зможе, оскільки це буде прямо суперечити ст.1276 ЦКУ (застереження щодо обов'язкової частки).
Стаття 1276. Перехід права на прийняття спадщини
1. Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Що можна почитати з цього питання: Цивільний кодекс України (книга шоста "Спадкове право"), зокрема ті статті, що я зазначив у відповіді.
|
| Автор відповіді: Кишлян Олег Володимирович |
|
|
|
|
|
|
